Ірина Сампара працює сімейним лікарем у Тернополі. Окрім своєї основної роботи тернополянка ось вже декілька років присвячує свій вільний час вишиванню. Повідомляє “Ternopil24” з посиланням на “ternopolyanka”.
Перша вишиванка в житті Ірини Сампари
Вперше тернополянка спробувала створити вишиванку в дитинстві разом зі своїм батьком. Емоції від перших спроб рукоділля Ірина Сампара пам’ятає, як ніби це трапилося вчора. Від перших стібків на полотні перехоплювало подих.
Мама і бабуся жінки також захоплювалися вишиванням. Тому, після створення першої вишиванки Ірина Сампара полюбила рукоділля.
З роками жінка не втратила почуття любові до вишивання і зараз використовує захоплення як можливість відірватися від одноманітності щоденних турбот та метушні. Окрім цього вишивка допомагає виробити в собі такі корисні риси як зосередженість, цілеспрямованість, а також наполегливість та художню уяву.
Свої вишиванки Ірина Сампара дарує своїм рідними та близьким, адже сорочки є своєрідними оберегами. Під час вишивання майстриня наповнює свій виріб позитивною енергетикою, яка впливає на її рідних.
Старовинні техніки у вишиванні
У вишиванні тернополянка зазвичай використовує старовинні техніки. Ще в давнину у кожен символ візерунку закладали певну символіку.
Для Ірини Сампари найбільшу цінність має автентична вишивка. Для створення узорів у давньому стилі майстриня використовує підстелений хрестик, колодки І та ІІ, шов битим й різні оздоблювальні шви.
Коли тернополянка створює сорочки Східного Поділля, вона використовує низинку, заволікування та занизування.
Варто додати, що Подільська вишивка вважається найскладнішою в Україні. Вона характеризується давніми символами, витонченим виконанням, колористикою та різноманітними техніками.
Головною технікою в подільській вишиванці є низовина, що належить до однієї з найдавніших технік виконання. Низовина вишивається з вивороту, що дозволяє створити унікальну фактуру. Окремі елементи орнаменту вишиваються кольоровими нитками з використанням таких технік як стебловий шов, ланцюжок, настилування та низовина.
Часто в подільських сорочках майстрині застосовують техніку виколювання, завдяки чому сорочка набуває ажурного вигляду. Окремо вишивкою прикрашають збірки комірів.
Головним елементом в геометричному орнаменті є ромб. Він символізує землю та родючість. Хоча, на думку деяких дослідників ромб асоціюється з сонцем. Також досить поширеним є S-подібний мотив, що символізує змію та мудрість.
В Ірини Сампари процес підготовки до вишивання сорочок займає декілька місяців. Спочатку майстриня детально обдумує, з якого матеріалу буде майбутній виріб, які кольори та орнамент підібрати та як розташувати оздоблення. В роботі жінка надає перевагу геометричним візерункам, оскільки вважає, що в процесі вишивання включається своєрідна пам’ять роду.
Вишита сорочка є оберегом для кожної людини, оскільки ідентифікує нас як українців, створює приємний настрій.