Індустрія 4.0 допоможе зробити економіку більш ефективною

Як ефективно впровадити платформу Індустрія 4.0 – скоординовану ініціативу з прискорення технологічних змін у виробництві, досягнення високої конкурентоспроможності в промислових секторах, поєднання інновацій, активного впровадження автоматизації і роботизації, створення кібер-системи та штучного інтелекту? Як не опинитися на узбіччі сучасних світових процесів? Які виклики постали перед Україною та країнами-партнерами? Про це йшлося на відео-конференції «Індустрія 4.0. Досвід України і Литви, перспективи співробітництва», що відбулася під егідою Україно-литовської та Литовсько-української ділових рад.

«Ми не випадково обговорюємо цю пріоритетну проблему з нашими литовськими партнерами, з ким зберігається найвищий товарообіг в Європі, роками існують успішні ділові стосунки. Проекти в сфері інфраструктури, енергозбереження, використання альтернативних джерел енергії, впровадження екологічних стандартів – все це активно розвивається між нашими країнами і активно підлягає цифрової трансформації. Наші спільні інструменти – державно-приватне партнерство, посилення зв’язку науки і виробництва, успішний інвестиційний клімат, ефективність діалогу бізнесу і влади», – наголосив президент УСПП Анатолій Кінах.

Навів приклади зростання двосторонньої економічної співпраці й президент Конфедерації промисловців Литви Відмантас Янулявічюс: «В 2019р. наш товарообіг порівняно з 2018р. зріс вдвічі і склав 600 млн.дол. Величезну роль в цьому зіграли саме сфери промисловості, а в Литві її продукція складає 80% експорту».

Генеральний директор Асоціації підприємств промислової автоматизації України Олександр Юрчак та директор IT-Enterprise Олег Щербатенко розповіли про успішні приклади цифрових трансформацій в різних компаніях України, перш за все, металургії, машинобудуванні фармацевтичної галузі тощо. Громадські об’єднання цієї сфери разом з потужним бізнесом зайняті розробками окремих стратегій, аудитом певних цифрових сегментів, освітніми програмами. Але експерти наголошують: така робота не находить підтримки в уряді країни, має слабку законодавчу базу, часто здійснюється у відриві від наукових досягнень.

На думку українських учасників, прискорити цифрову трансформацію, коли передові країни далеко попереду, а своя ще не до кінця реалізувала «промисловість 2.0, 3.0», доволі важко. Тут не треба бігти за лідерами, необхідно знайти свої ніші і їх системно розвивати, інтегруючись в глобальні проекти, технологічні екосистеми, зміцнюючи власні виробництва і сервіси.

Литовські експерти розповіли про державну підтримку стратегії Індустрія 4.0 в дружній країні. В Литві створена Національна платформа з цифровизації, затверджений план до 2030 року. Усі вимоги цифрової трансформації внесені в загальну промислову стратегію країни, інші державні документи, які відповідним чином фінансуються. Завдяки цьому в промислових сферах успішно просуваються проекти з роботизації, автоматизації, застосування штучного інтелекту.

Як вважають литовські колеги, працівникам не варто боятися роботів і автоматів, які позбавлять їх робочих місць. Навпаки – висока ефективність виробництва і низька собівартість збільшать додану вартість, дадуть можливість заробити більше коштів на соціальні програми, медицину, освіту.

Наприкінці конференції Анатолій Кінах та Відмантас Янулявічюс підписали декларацію про напрямки роботи УСПП та Конфедерації промисловців Литви в 2021 році.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *