Україна вшановує пам’ять жертв Голодоморів

У серпні 1932 року сталін запропонував новий репресивний закон про охорону державного майна. Закон передбачав за такі порушення розстріл з конфіскацією майна або 10 років ув’язнення. Засуджені не підлягали амністії. За каральним документом закріпилася назва “закон про п’ять колосків”, оскільки винним у розкраданні державного майна фактично був кожен, хто без дозволу зібрав на колгоспному полі кілька колосків пшениці. За перший місяць було розстріляно щонайменше 250 людей, а за перший рік дії нового закону за ним засудили 150 000 осіб. Закон діяв до 1947 року, однак пік його застосування припав саме на 1932-33 рр.

Терор голодом, який тривав впродовж 22-х місяців, був спланованою конфіскацією у селян врожаю зернових та усіх інших продуктів харчування. При цьому радянська влада мала значні запаси зерна в резервах та здійснювала його експорт за кордон під час голодомору, забороняла та блокувала виїзд людей, що голодують за межі Української РСР та відмовлялася приймати допомогу з-за кордону.

За різними оцінками, голодомор забрав життя від 3 до 10 мільйонів українців. Втрати оцінюють по-різному через брак достовірних демографічних даних того періоду про чисельність втрат серед українців. За підрахунками Інституту демографії та соціальних досліджень НАНУ, їх було 3,2 млн.

За даними істориків, навесні 1933 року на території тодішньої УРСР помирало 20 людей щохвилини, 1 000 людей щогодини і майже 25 000 людей щодня. Найбільше постраждали від голоду колишні Харківська і Київська області (теперішні Полтавська, Сумська, Харківська, Черкаська, Київська, Житомирська). На них припадає 52,8% загиблих.

Джерело

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *